Дуже хочу, щоб на Шрі-Ланку пощастило потрапити усім бажаючим.  

Цей дивовижний острів зберігає свою самобутність і під тропічним сонцем чарує простотою речей. Більшість людей на Шрі-Ланці живуть дуже скромно, але випромінюють радість життя. Ланкійці сповідують буддизм і багато посміхаються. Спочатку незвично, але потім складається враження, що тобі дійсно всі раді.

Важливо те, що тут і зараз. На Шрі-Ланці дуже легко впіймати це відчуття.

Головний мій меседж – сюди варто летіти самостійно. І краще всього не затримуватися на одному місці, а кожні 2-3 дні змінювати локацію.  

Тут особливо немає де демонструвати свій гардероб. Якщо ваш самостійний відпочинок триватиме 10-14 днів, то летіти потрібно з мінімальною кількістю речей.

Ну що? Погнали швиденько по нашому маршруту!

День #1

Літак пролітає над Мальдівами. І ми бачимо острова. Один, другий, третій… 

Коротка зупинка в Мале – столиці Мальдівської Республіки. Погода ясна, настрій на підйомі. До Шрі-Ланки залишається кілька годин льоту.  

І ось на горизонті з’являються перші пальми. Ми виходимо в літо. В повітрі пахне іншими запахами. Зовсім іншими. Нас зустрічають сором’язливі жіночі посмішки працівниць аеропорту, одягнених в бірюзові сарі неймовірної краси, привітні та веселі чоловіки.  

Автобусом ми поїхали до Коломбо. В нову атмосферу поринали дуже швидко. Ніби з прискоренням. Ось прямо над головою подув на нас один із вентиляторів в автобусі, ось ми ловимо допитливі погляди місцевих, ось чоловік збирає гроші за проїзд і щось там занотовує у старий потертий записник. Тук-туки, сигнали. Все наростало як сирена.  

Ми вийшли з автобусу біля залізничного вокзалу під теплий, сильний дощ. Тропічний дощ, що кожен вечір починається близько 17:00 і немов натякає на завершення дня. В маленькому брудному віконці, де продають білети, відразу придбали два до Бентоти.

За спиною касира я роздивилася багато старовинних дерев’яних ящичків, як в аптеці. Усе таке стареньке,  ніби декорації у фільмі про колоніальну епоху. Стоїмо з білетами в руках. Навколо хаос. Нічого не можемо зрозуміти. Які в нас місця?  

Разом з усією хвилею людей, що в п’ятницю ввечері поверталися з роботи в свої маленькі містечка, ми потрапили в потяг. Нас занесло в вагон для жінок. Я залишилася в жіночому вагоні, а чоловік у відділі між вагонами. Так і поїхали стоячи.  

Потяги на Шрі-Ланці пересуваються з відкритими дверима. Я оглянула вагон і зрозуміла, що була єдина не місцева. Усі ланкійки посміхалися і перешіптувалися. Одразу порадили де краще стати, куди засунути рюкзак, а згодом і поступилися місцем. Вони розпитували звідки я. Сміялися і, як мені здається, раділи. Я неcподівано отримала сильні емоції від цього переїзду. Сотня жінок в яскравих сарі, усі чорняві, без косметики і такі веселі поверталися кудись на південь з роботи.

Бентота

В Бентоті ми взяли тук-тук і вперше в житті проїхалися ним від станції до гестхаусу. На Шрі-Ланці це найпоширеніший вид транспорту, і на тук-туці можна дістатися куди завгодно.

Так пройшов наш перший вітальний день. На ранок обіцяли гарну погоду і річне сафарі.

День #2 

Бентота – це величезний пляж, просто нескінченний. Людей на пляжі дуже мало. Нічних клубів чи шумних барів немає. Такий собі пансіонат для відпочинку від галасу і скупчень людей.

Оскільки Бентота була першим місцем у нашому маршруті, дуже хотілося якнайшвидше побачити океан. Ще до сніданку поспішили на пляж побігати по хвилям.

А після сніданку поплили на річне сафарі (Bentota River Safari).  

Наш човен продирався крізь мангрові зарослі, ми бачили крокодилів, лінивих варанів, мавп, змію, летючих собак, дивних птахів. Водій човна розгледів для нас усіх звірів.

Звичайно, завітали в Сад спецій (Spice Garden). Прямо з човна нас запросили поглянути як ростуть ваніль і кориця в будинку, що несподівано з’явився серед густих дерев. В саду пригощали чаєм, пояснювати усі тонкощі вирощування спецій і пропонували ліки від усіх недуг. Ми не збиралися щось купувати, але я здалася під натиском прохань. Хотілося підтримати продавця, на якого дома чекало 3 діток і вагітна дружина.  

Багато ланкійців розповідають туристам схожі історії про діточок і цим маніпулюють.

Вражені екскурсією ми повернулися в наш будинок, де нас зустріла господиня з тарілкою величезних креветок і запропонувала приготувати їх на вечерю.  

День #3 

Зранку ми вирушили тук-туком до Хіккадуви. З вітром у волоссі і максимально атмосферно. Тук-тук завжди поряд!

Маршрут дивовижний, з зупинками де забажаєте і кращими видами на океан.

Пам'ятник жертвам цунамі (Tsunami Honganji Vihara):

Хіккадува

Наша нова тераса з видом на залізничну колію потопала в зелені. А з іншої сторони будинку шумів океан.

Цього дня ми встигли поплавати з черепахами біля готелю Hikka Tranz by Cinnamon. Величезні черепахи їли прямо з рук. Завзятий ланцкієць роздавав водорості усім бажаючим і просив трішки віддячити за них. Одні брали, інші відмахувалися. А я від душі дала йому трохи рупій і дбайливо годувала черепах тим, що вони звикли тут їсти. А чому б вони ще припливали кожного дня?

Найкрасивіший захід сонця на Шрі-Ланці ми спостерігали в Хіккадуві. Багатокольоровий, магічний, незабутній. Ніби яскравий спектакль.

День #4 

Четвертий день був днем рибок і коралів. В Хіккадуві є Кораловий риф і популярний снорклінг. Після цунамі риф постраждав, але саме тут можна поплавати серед сотень кольорових риб в спокійній і чистій воді.

Одразу місцевий продавець послуг спокусив нас поплисти на дивному катамаріні до місця з величезними коралами і дивовижними рибами. Як виявилося потім, рибки там плавали ті самі, що й біля берега, але більші за розміром.

Таких рибок можна побачити прямісінько біля берега.

В Хіккадуві ми знайшли ринок фруктів і накупили на вечір кілька кілограмів.

День #5 

З Хіккадуви наступного дня ми поїхали в Унаватуну. Швидко заселилися вже у третій гестхаус, залишили речі і цього ж дня з’їздили в Галле на автобусі.

Усе життя зосереджене в цих курортних місцях біля головної дороги. Вийшли за ворота одразу на проїжджу частину і сіли в перший автобус в потрібному напрямку. Фактично ми поверталися назад, але вже без рюкзаків.

Галле

Стара частина міста Галле і його укріплення внесені до списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Азії.

Колись місто, що періодично змінювало свої назви і господарів, було великим портовим і торговим центром. Воно належало португальцям, голландцям, англійцям.

Ми неспішно прогулялися давніми мурами і вуличками міста. Побачили школярів і приватну школу. Традиційно школярі на Шрі-Ланці носять білу шкільну форму.

В Галле багато магазинчиків, кав’ярень, бутіків і туристів.  

День #6 

Унаватуна

Унаватуна – це гарні пляжі, тут справжнє «баунті».

На шостий день ми побували на чотирьох пляжах, що розташовувалися поблизу. І всі вони дуже різні. Цей день ми провели по сценарію «покупалися і перейшли на новий пляж».

Наш гестхаус розташовувався біля Делавелла біч. Це в декількох кілометрах від відомого курортного містечка Унаватуна.

Пляж Dalawella beach

Потім доїхали до Унаватуни і продовжили пляжінг.

Центральний пляж Унаватуни

До Джангл Біч (Juncle Beach 1) від Центрального пляжу ми весь час йшли пішки.

Можна під’їхати на тук-туці до певної точки. Але спускатися до води все одно доведеться крізь справжні джунглі по вузенькій доріжці.

Джангл Біч (Juncle Beach 1)

Juncle Beach 1 невеликий пляж і через кілька годин хочеться нових пригод. Через камні перелізли на Juncle Beach 2. Здається іншого способу немає.

Джангл Біч (Juncle Beach 2)

А в 15-ти хвилинах від пляжу Juncle Beach 2 розташований гарний буддійський храм Японська Ступа Миру. Знову маршрут пролягав через джунглі вверх до храму.

Japan Lanka Peace Temple

Японська Ступа Миру

По дорозі на Джангл Біч я забула в магазині сувенірів свій капелюх. Коли ми повернулися ввечері, то мене одразу впізнали і повернули пропажу. Продавець був таким щасливим. Люди на Шрі-Ланці вірять в карму і від усієї душі роблять добрі справи.

Вечеря в Унаватуні на березі Індійського океану — усе як в кращих романтичних фільмах. Навколо горять факели, під ногами пісок, а поряд океан.

День #7 

Останній повний день біля океану. В планах було повторити вчорашній маршрут.   Ще раз поглянути на мавпочок, напитися кокосів, налазитися по джунглях, насититися, що, звичайно, неможливо.

Коли вода і повітря +29, коли комфортно в усіх розуміннях, фреші, фрукти, морепродукти, але  водночас усе дуже просто і доступно — насолодитися і зупинитися важко.

Шрі-Ланка – це справжній мікс. Багато чого тут може здивувати.  Є свої певні мінуси.  Місцевий транспорт,  великі відстані між туристичними точками.  Цей список можна доповнити. Але дуже багато хорошого з тобою відбудеться також.

Тут, на Шрі, ти особливо ні на що не відволікаєшся. Тут шумно від тук-туків і транспорту, але зазвичай в 50 метрах океан, пісок, пальми, черепахи.   В повітрі літає лінь. І не потрібно кудись поспішати. Потрібно тільки вбирати в себе запахи, звуки, фарби і відчувати себе в моменті. Я зараз саме про відпочинок в містечках на півдні острова: Хіккадува, Унаватуна.

Цього дня я таки знайшла тарзанку! Поряд з нашим гестхаусом. Ось він – ще один щасливий момент.

В Унаватуні ми кілька разів обідали і вечеряли в одному кафе, яке стало улюбленим. Усе тут дуже смачно, гарно, адаптовано для туристів і колоритно. Запишіть!

Pink Elephant Hotel and Restaurant

День #8 

Останні 3 дні ми провели в довгих переїздах між містами і Вау-точками.  

Для зручності і економії часу орендували автомобіль з водієм (280$ включаючи вартість проживання в готелях – 2 ночі). Нам пощастило домовитися з водієм ще в Бентоті. Порекомендувала господиня гестхаусу і ми не пошкодували.  

Більшість цікавих місць знаходяться в центральній частині острова.

Це був наш перший світанок. Так рано ми ще не прокидалися. До приїзду водія залишалося 10 хвилин. Ми не могли повірити, що далі не буде пляжів, рибок, пісочку.

Фотокамера ловила перші сонячні промінці, а ланкійці – рибу.

Дивовижна традиція. Риболови на жердинах – одна із візитівок Шрі-Ланки. Часто можна побачити зображення рибаків на футболках, картинах, сувенірах. А от самих рибаків і такі місця з жердинами в океані знайти не так просто.

Все, їдемо! По дорозі зустрічаємо слона. Він живе у заповіднику, але знає, що туристи можуть пригостити. Підходить до дороги і чекає на подарунок.

Водоспад Равана (Ravana Falls)

9-ти арочний міст (Nine Arch Bridge), Демодара

Cafe Chill, Ella

Океан залишився позаду, за вікном авто – зовсім інша Шрі-Ланка.

Так росте чай.

Чайна фабрика.

Blue Field Tea Factory

Історія цієї фабрики бере початок в 1921 році. Скоро святкуватимуть 100-річчя.  

Гід розповідає про найсмачніші листочки чаю і попереджає, що в дощову погоду потрібно захищати відкриті ділянки шкіри від ліч.  

Leech – це наземні чи сухопутні п'явки, що живуть в тропічних лісах Шрі-Ланки. Багато туристів утримуються від відвідування тропічних лісів у вологий період чи під час дощу, адже в цей час вони активні.  

В цю мить гід помічає на моїй нозі кровавий слід і просить не хвилюватися. Фото не додаю, але будьте обережні. Мене вкусила біля 9-арочного мосту і сама відпала по дорозі. Це дуже добре, адже віддирати і здавлювати їх не рекомендують. Потрібно почитати про leech і правильно одягнутися, якщо за прогнозом дощ.

День #9 

Королівський ботанічний сад Піраденія 

Royal Botanic Gardens Peradeniya

Притулок для слонів Піннавела

Pinnawala Elephant Orphanage

День #10 

Сігірія

Вона являє собою скельне плато висотою 370 метрів над рівнем моря, на вершині якого знаходиться зруйнований палацово-кріпосний комплекс, оточений великою мережею садів, басейнів та інших напіврозвалених давніх будівель.

Наскельна фортеця і палац Сігірія – також внесені до списку об'єктів Юнеско.

Тут потрібно буде напрягти сідниці і лізти на гору по незручним сходам.  Траплялися дуже складні ділянки і мої коліна тремтіли від напруги і страху.  Багато туристів підіймалися з дітками на руках. Відважні ланкійці.

Але на висоті втома відступає перед неперевершеними пейзажами і красою Цейлону.

Спускатися вниз трішки легше. Але не набагато.

Печерний храм Дамбула

Лише наші ноги відійшли від сходів Сигірії, як перед нами виросли нові сходи до храму. Висота кам'яних сходинок давала про себе знати. Довго і складно ми підіймалися знову вверх. Пригадували океан і ліниві дні на пяжах.

При вході потрібно прикривати ноги і знімати взуття. У мене був з собою платок, а чоловіку взяли в оренду. Також за гроші ми здавали своє взуття на зберігання.  

Шрі-Ланка – ти неймовірна країна. Я хочу повернутися. Хочу твоїх манго, авокадо, пляжів, пальм, океану, варанів, глузливих мавп, сонця, тук-туків, посмішок і запахів.

Подарунки

Одяг та сувеніри хорошої якості купуйте в магазинах ODEL! Ці магазини є великих містах, а також в Duty Free. Чай купуйте компанії Млесна (MLESNA TEA). Його не так легко знайти, але можна.