Мои волшебные каникулы

Начитавшись відгуків про фашистів, які вриваються вночі до сплячих туристів із криками «матка, яйко, млеко, партизан пуф, пуф» реально стреманулись. Але все сплачено, тому пакуємо в чемодани старенький автомат та 2 гранати й вперед в Бориспіль. Одразу скажу - жодних німців в готелі не було. (так само як і табличок не турбувати)))) А відпустка пройшла просто чудово.
Готель розташований в північній частині (околиці) Слянчева Брягу, який тутешні аборигени гордо називають – Санні Біч. Готель умовно ділить на дві частини, демаркаційна лінія, що проходить по кожному поверсі ліворуч від ліфту. Одна частина це 2 зірки (стара нереставрована ) і друга 3 зірки. Опишу 3 зірки. Ремонт – свіжак, максимум 2 роки. Туалет і душ великий метрів 6 кв. Кімната велика, квадратна . Меблі нові, прості, функціональні. Все просто без пацаватої пінопластової ліпнини на стелі та картин у стилі «Мишки в лесу» або «Девятий вал». Телек, холодильник. (Холодильник вразив найбільше – маленький такий і зовсім тихий. Ну стоїть так в кімнаті і мовчить, зовсім мовчить. Ні шуму, ні грюкоту та ритмічного похитування які зазвичай роблять холодильники немає. Доводилося іноді навіть ставати на коліна і перевіряти, чи він ще, сука, живий, чи може здох.). Загалом враження дуже хороше.
Персонал дуже привітний. На рецепшен усі тьотки, крім однієї, зовсім молодої, говорять російською. Усі також говорять і англійською. Але потреби із ними говорити взагалі немає ніякої. Протягуєш їй лапку і кажеш: «Три, ту-ту, пліз » Вона тобі зразу ключ від номера 322 і посміхається. Прибиральниці – вони існують, але побачити їх непросто. Іноді в коридорі можна помітити теліжку із швабрами і хтось регулярно миє номер і забирає чайові. Одного разу миле створіння тихенько постукало у двері і щось пробурмотіло про прибирання, на що йому було суворо сказано – «найн» і вказано на корзину із сміттям із фразою: «муссор забирайт, мазе фака і гоу-гоу». Створіння покірно схопило корзину і зникло. Оцінка дуже добре.

Сніданки. Вони не одноманітні, вони просто кожного дня такі самі. А це, сцука, стабільність, що в наш час тоже не мало. В усякому разі, засипаючи, ти точно знаєш, що буде завтра на сніданок.
Люди. Люди як люди. Жодного німця в готелі так і не зустрів, хоча навкруги їх багато вештається. Більше половини це гості із сонячної Білорусі та жителі західної України. (останнім сюди, просто дешевше та простіше їхати.). Як одні, так і другі, люблять порядок і бухають тихенько у себе в номерах, або на природі, під пильним контролем своїх немолодих, негарних і тому особливо непривітних та підозрілих дружин. Особливо не шикують, бережуть валюту. Інші поляки і словаки. На вихідні приїжджає трохи і болгар. Більше половини з дітьми. Коротше кажучи із не слов’ян був тільки я – караїмський іудей. Дуже добре.
Сам курорт. Це Крим, яким би він міг би стати, або стане років через 50. Між готелями можна побачити занедбані, із акуратними, як купки собачих екскрементів, пірамідками сміття, незабудовані ділянки, яких стає все менше і менше. Люди привітні, веселі, хоча і готові недодати кілька сотинок. Ціни дуже помірні. Це вам не в Криму і не в Києві. Біля готелю є кілька генделиків. Цілком пристойний і сам ресторан Шипка. Однак, нам більше сподобався ресторан Роксі. На перехресті де світлофор, прямо пройти метрів 70. Автобусом можна проїхати 3 зупинки до центру (Готель Кубань), де можна закупити дешеве їдло. Там же є кілька дешевих кафешек, тіпа столовка. Обід на одного обійдеться в 30-40 грн. Пиво – дешевше ніж в Україні, і головне в 100 разів краще.
Розваги. Не вірте буклетам і турагентствам про численні розваги у Слянчевому Брязі. Це все фігня для легковірних туристів. Розваги тут тільки такі: бухалово і міні-гольф. При чому, люди ще в аеропорту діляться на любителів синьки та азартних гольфістів і в реальному житті, вже майже, ніколи не перетинаються. Перші, кожного вечора накидаються шотами дрінками й горлають у караоке, другі, із не меншим завзяттям і серйозними мордами, лупляться у міні-гольф.

Мінуси!!!!! Білизна. Постільну білизну в Болгарію привезли росіяни у 1878 р., звільнивши їх від турків, а болгари дуже люблять росіян, тому цю білизну, вони зберегли й до цього дня стелять її своїм найкращим гостям – туристам. А щоб ніхто не образився міняють її раз на тиждень.
ПС Із почуття нечуждого нам гуманізму хочу застерегти майбутніх мешканців готелю від такої фігні. Фігня ця мутна. Кожного вечора, як стемніє, у Вас на балконі буде спалахувати лапа. Лампа конкретна – сотка.!!! І буде горіти кілька годин. Потім сама погасне. Першого дня, я хвилин тридцять шукав вимикач. Знаючи, що вимикач скажені електрики можуть замутить де завгодно, облазив увесь номер, почав пересувати меблі – все без толку. Головне питання - на хера вони це роблять і хто, сцука, цю лампочку вмикає і вимикає, залишилося загадкою.
В ітоге: Відпочинок дуже хороший. Готель непоганий, хоча якщо їхати самостійно. то можна віднайти і кращий. У цілому – їдьте, засмагайте, купайтесь, залишитесь задоволені.