Пам'ятник Свободи був встановлений у центрі Риги у 1935 році на честь загиблих борців за незалежність Латвії. Ідея створення такого пам'ятника з'явилася у 20-х роках XX сторіччя. Було проведено кілька конкурсів на проект монумента, переможцем одного з яких у 1930 році став скульптор Карліс Зале. Архітектор проекту – Ернест Шталбергс. Виділених із державного бюджету 30.000 латів не вистачало на створення пам'ятника, тому уряд звернувся до населення із закликом про збирання коштів. Роботи розпочалися у 1931 році, відкриття пам'ятника Свободи відбулося 18 листопада 1935 року.
Пам'ятник має висоту 42 метри, виконаний із сірого та рожевого граніту, світло-сірого італійського травертину. З чотирьох сторін навколо основи монумента розміщено 13 скульптур і барельєфів, що уособлюють головні життєві цінності - працю, духовність, сім'ю та захист Вітчизни. На фасаді пам'ятника висічено напис «T? vzemei un Br? v? bai» (Батьківщині та Свободі). Наступний рівень представлений скульптурною композицією, центральною фігурою якої є Мати Латвія. Дочка та син поруч із нею уособлюють життєві сили латвійського народу. З боку тераси розміщена композиція «Ті, що розривають пута». У огорожу тераси включено два барельєфи – «Свято пісні» та «Хода воїнів».
Вінчає монумент 9-метрова статуя Свободи - молода жінка, яка тримає на піднятих над головою руках три зірки, що символізують три провінції Латвії - Курземе, Відземе та Латгале. Фігура жінки виконана з бронзи та покрита патиною.
Пам'ятник Свободи вважається символом латвійської державності, національної єдності, незалежності та свободи. Сьогодні біля монумента проходять більшість офіційних урочистих заходів, несе службу почесна варта, а біля підніжжя завжди лежать живі квіти.