Куршавель НЯШ ! (с)

14 января 2016 • Время поездки: с 29 декабря 2015 по 11 января 2016

Репутация: +2282½

Добавить в друзья

Написать письмо

Про подорож до 3-х долин (3Д) мріяли давно, але все якось не зросталось і от в кінці кінців було прийнято вольове рішення таки їхати !

Ну і щоб їхати вже зовсім без всяких турбот та ще й на Новий Рік / Різдво, то вирішили скористатись бус-туром від «Владо Тур». Трошки втомлююча , але досить безтурботна подорож видалась ;)

Після проходження кордону добрались до Будапешту и пару годин погуляли по центру .

Далі було дві транзитні ночівки, отелі були підібрані досить грамотно, харчування і проживання в них були на висоті . Перший отель в Любляни ( сніданок і номер на 5+), потім - передноворічна зупинка була в Мілані. Отель трошки гірше, але поруч з центром міста.

31 и 1-го гуляли по Мілану, погодка була прохолодна, але без осадків.

НР зустрічали на площі Дуома разом з багатотисячним строкатим натоповпом.

Слідуючий день був екскурсійний: у дівчат - маленький шопінг : деякі бутіки працювали, також порадували афроаіталійці на вуличних розкладках )), а ми з малим поекскурсували до собору Дуома ( на диво була досить велика черга )

2-го числа ввечері після заїзду в продуктовий супермаркет в Альбервілі , ми приїхали до Мерибель Моттаре . Там почав сипати пухнастий сніг и наш бусик трошки застряг – прийшлось його поштовхати/зігрітися ))

Висадили нас прямо біля нашого отеля «Ле Буливар» , зразу вручили ключі и десь через півгодини ми були з клумаками вже в номері. Номер біля 25 кв.м , трошки замалий, але досить теплий и багато всяких сушилок у ньому . Чого не вистачало так це пральної машини (( Шафа для снаряги и продаж скі пассів – прямо в холлі аппарт-отелю. Скі-ін / скі-аут.

Єдине що зразу не сподобалось – пізно відкриваються підйомники – в 9.00. А переходи в інші долини як правило після 10-11 ранку…

Скі паси коштують 274 евро/6 днів (у нас була знижка – по 250).

1-й день = гарна погода и ми махнули до Валь Торенсу . Зразу покатились у районі Орель і піднялись на декілька льодовиків ( назвами трасс загружати не буду )

2-й день = знайомство з Куршавелем .

Прямий підйомник з Мерібель чомусь закритий був аж до 11 ( хоча погода була безхмарна і безсніжна ) і нам прийшлось добиратися через Ла Танью. Що вразило найбільше : погана підготовка склонів в 3Д взагалі и чорних трасс особливо – їх просто зовсім не готують ( %50 так точно ) и тому доводилось марнувати багато часу на подолання небажаних перешкод . А також було багато дрібного каміння на трассах – трохи подряпали лижи/борди.

Ось що собою представляла чорна на Чайнросса (Куршавель), підходи в Ла Таньі та наверху в Курашавелі були в ненабагато кращому стані – скрізь горби/могул и цілина-пухляк

РАДЖУ брати до 3Д лижи для фрірайду або напівфрірайдні, або сноуборди ;) На тонких трассових лижах будете себе почувати досить незруно…

3-й день – знову ясно ! Знову поїхали докатати Куршавель ( 1650 ) і спуститись в елітний тскть 1550. Накінець французи підготували склони – верхи і центр. Пофоткались біля ведмедів і внизу. На Куршавель 1650 – таж саме картина : горби/пухляк/фрірайд … Біля 2-ї години погода почала погіршуватись і ми поїхали додому. Докатували в Мерибелі…

4-й день – погода погіршилась: сніжить/туман – поїхали на Валь Торенс. Прямий переїзд закритий . Довелось добиратись через Ле Менуір . Там знову покатались по верхам (верхні крісла вже були всі закриті) і потроху повернулись додому.

5-й день: знову сніжить/піддуває вітер … але всі переїзди гостинно відкриті – знову поїхали до Валь Торенсу (так і не піднялись минулий раз на льодовичок Буше). Знову всі верхи закриті, сніжити стало ще більше, видимість погіршилась… Посидівши в кафе і попивши чаю за 4 евро вирішили їхати додому в свою долину (було десь біля часу дня).

І ось тут нас чекав найголовніший сюрпиз: перехід з Валь Торенсу був закритий, на інтерактивній карті значився відкритим перехід через Ле Минюір и ми рванули туди. Там йшов вже сильний дощ. На диво Рок2 теж був закритий і нам порадили добиратись бусами/таксі. Знову з’їхали до центру Ле Менуір. Буси ходять тільки до Валь Торенсу і до Сант Мартіна.

На інтерактивній карті знову світить що перехід у Сан Мартини працює ( до Мерібель ). Приїхавши до Сан Мартіна ми почули від бугельщиці що друга частина переходу теж закрита ( світилась видкритою ). Там на зупинці буса познайомилися з двома поляками з нашого отелю, які перебували в такій саме ситуациї. Поляки нам розповіли що дзвонили вже в 3 служби таксі – всі їм назвали однакову ціну – 150 евро щоб добратись до Мерібель ((, але якийсь їх турагент пообіцяв їм якийсь автобусний экстрарейс до Мерибеля з Сан Мартина… простоявши так хвилин 15 я побачив якийсь великий бус до Мютира і підняв руку для зупинки… як не дивно він зупинився, вийшов водій и запросив нас поїхати в Мютир, а вже звідти до Мерібеля.

Бус був вщент заповнений потерпаючими лижебордерами різних національностей з різних долин – всі мокрі й знесилені… Доїхали до Мютир і вийшли на автовокзалі, через декілька хвилин підігнали інший бус, який і повіз всіх до Мерібеля … до Куршавелі и Брид ли Бена ( були й такі ) всіх васадили на якійсь зупинці чекати далі інший бус … Коротше десь біля 18.00 ми накінець то втомлені и щасливі(с) зайшли до номеру ))

6-й день : знов негода – йде дощ ( зверху сніг ), досить сильний. Переходи всі закриті. Катались у себе на селі ( в Моттаре ). До 12години повністю промокши, пішли переодітись/попити кави в номер.

В час дня я знову був на горці – дощ продовжував лупити , але всі переходи в Валь Торенс/Куршавель знову були гостинно відчинені ))

Пам’ятаючи досвід минулого дня , я не скористався цією гостинністю і продовжив кататись в Моттаре.

На диву відкрили Валлон ( всі 5 днів був закритий ) і я поїхав туди . Та траса що крутіша була повний фрірайд при майже нульовій видимості )) , друга - трохи разратрачена … коротше покатавшись до 15.30 в Моттаре , повністю промокший , втомлений і задоволений (с) я повернувся до номеру …

Звортня дорога : була трохи більш втомлююча – в Мілані не зупинялись ( тільки висадили тих що повертались літаком ) і зразу поїхали до Любляни . Десь о 9 вечора були на мисці .

На нас чекав шикарний отель Мексіко з новісінькими номерами і зручними ліжками ;)

Зранку виїхали додому , ввечері швидко пройшли кордон , поснідали в придорожньому ресторані і знову сіли в бус . Зранку вже були в Києві.

Загальний бюджет зи ски пассом – десь биля 800-850 ойро на людину

Переваги 3Долин :

1. дуже гарні , просто фантастичні краєвиди , особливо в сонячну погоду !

2. достатньо снігу навіть на НР.

3. місцевий колорит.

Недоліки :

1. Піздно відкриваються и рано зачиняються підйомники.

2. Немає прямого автобусного сполучення між долинами на випадок закриття підйомників.

3. Погана підготовка склонів після снігопадів.

Решта – несуттево …